1-а хронiки

Розділ 16

1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.

2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.

3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.

4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.

6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:

8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!

9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!

10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!

11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!

12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,

16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.

17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,

18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“

19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,

20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.

21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“

23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!

24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.

25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!

26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

1-я книга Паралипоменон

Глава 16

1 И принесли ковчег Божий, и поставили его в скинии, которую раскинул для него Давид, и вознесли всесожжения, и благодарственные жертвы пред лицом Божиим.

2 По совершении всесожжения и благодарственных жертв, Давид благословил народ во имя Господа.

3 И роздал всем Израильтянам, и мужчинам и женщинам, каждому по хлебцу, по дневному участку мяса, и по пласту виноградной пастилы.

4 И поставил левитов на службу пред ковчегом Господа, чтоб они превозносили, славословили и хвалили Господа, Бога Израилева:

5 Асафа главного, второго по нем Захарию, Иеиела, Шемирамофа, Иехиила, Маттафию, Елиава, Бенаию, Овед-Едома и Иеиела, с псалтирями и гуслями; Асафа, чтобы гремел на кимвалах,

6 И Бенаию, и Иехазиила священников, чтобы всегда трубили пред ковчегом завета Божия.

7 В тот день Давид в первый раз дал песнь сию для славословия Господа чрез Асафа и братьев его:

8 Славьте Господа, провозглашайте имя Его, возвещайте в народе дела Его.

9 Пойте Ему, бряцайте Ему, повествуйте о всех чудесах Его.

10 Хвалитесь именем Его Святым; да веселится сердце ищущих Господа!

11 Ищите Господа и силы Его, ищите лица Его всегда.

12 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его, и суды уст Его.

13 Семя Израилево - рабы Его; сыны Иакова - избранные Его.

14 Он Господь, Бог наш. Суды Его по всей земле.

15 Вечно помните завет Его, слово, которое Он поставил на тысячу родов.

16 То, что завещал Аврааму, и в чем клялся Исааку.

17 Он поставил то Иакову в закон, и Израилю в завет вечный,

18 Говоря: тебе дам землю Ханаанскую в наследственный вам удел.

19 Тогда было вас не много, вы были малочисленны и странники.

20 Они переходили от народа к народу; из царства к иному племени.

21 Никому не позволил обижать их, и обличал за них царей.

22 `Не прикасайтеся к помазанным Моим, и пророкам Моим не делайте зла`.

23 Пой Господу вся земля, благовествуйте со дня на день спасение Его.

24 Возвещайте в народах славу Его, во всех племенах чудеса Его.

25 Ибо велик Господь и достославен, страшен паче всех богов.

26 Ибо все боги народов ничто, а Господь небеса сотворил.

27 Слава и величие пред лицом Его, сила и радость на месте Его.

28 Воздайте Господу, племена народов, воздайте Господу славу и честь.

29 Воздайте Господу славу приличную имени Его, несите дар, идите пред лицом Его, поклонитесь Господу во благолепии святыни.

30 Трепещи пред Ним вся земля! Вселенная тверда, и не поколеблется.

31 Да возвеселятся небеса и да торжествует земля, и да скажут у народов: Господь царствует!

32 Да плещет море и что наполняет его, да скачет поле и все, что на нем.

33 Да ликуют тогда все дерева дубравы пред лицом Господа; ибо идет судить землю.

34 Славьте Господа, ибо Он благ; ибо вечна милость его.

35 И скажите: спаси нас, Боже спасения нашего, и собери нас и избавь нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою.

36 Благословен Господь, Бог Израилев от века и до века! И да скажет весь народ: аминь, и хвала Господу!

37 И оставил он там, пред ковчегом завета Господа, Асафа и братьев его, чтоб они постоянно, изо дня в день служили пред ковчегом,

38 И Овед-Едома и братьев его шестьдесят восемь человек, Овед-Едома сына Идифумова и Хосу в привратники,

39 И Цадока священника, и братьев его священников, пред жилищем Господа, которое было на высоте, в Гаваоне,

40 Чтоб они возносили всесожжения Господу на жертвеннике всесожжений постоянно, утром и вечером, как написано в законе Господа, который Он заповедал Израилю;

41 И с ними Емана и Идифума, и прочих избранных, кои поименованы, чтобы славить Господа, ибо вечна милость Его;

42 И с ними Емана и Идифума, чтоб они гремели трубами и на кимвалах, и на струнных орудиях Божиих, сыновей же Идифума при вратах.

43 И пошел весь народ, каждый в свой дом, а Давид пошел обратно благословить дом свой.

1-а хронiки

Розділ 16

1-я книга Паралипоменон

Глава 16

1 І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.

1 И принесли ковчег Божий, и поставили его в скинии, которую раскинул для него Давид, и вознесли всесожжения, и благодарственные жертвы пред лицом Божиим.

2 І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.

2 По совершении всесожжения и благодарственных жертв, Давид благословил народ во имя Господа.

3 І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.

3 И роздал всем Израильтянам, и мужчинам и женщинам, каждому по хлебцу, по дневному участку мяса, и по пласту виноградной пастилы.

4 І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:

4 И поставил левитов на службу пред ковчегом Господа, чтоб они превозносили, славословили и хвалили Господа, Бога Израилева:

5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.

5 Асафа главного, второго по нем Захарию, Иеиела, Шемирамофа, Иехиила, Маттафию, Елиава, Бенаию, Овед-Едома и Иеиела, с псалтирями и гуслями; Асафа, чтобы гремел на кимвалах,

6 А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

6 И Бенаию, и Иехазиила священников, чтобы всегда трубили пред ковчегом завета Божия.

7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:

7 В тот день Давид в первый раз дал песнь сию для славословия Господа чрез Асафа и братьев его:

8 „Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!

8 Славьте Господа, провозглашайте имя Его, возвещайте в народе дела Его.

9 Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!

9 Пойте Ему, бряцайте Ему, повествуйте о всех чудесах Его.

10 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!

10 Хвалитесь именем Его Святым; да веселится сердце ищущих Господа!

11 Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!

11 Ищите Господа и силы Его, ищите лица Его всегда.

12 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його

12 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его, и суды уст Его.

13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

13 Семя Израилево - рабы Его; сыны Иакова - избранные Его.

14 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

14 Он Господь, Бог наш. Суды Его по всей земле.

15 Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,

15 Вечно помните завет Его, слово, которое Он поставил на тысячу родов.

16 що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.

16 То, что завещал Аврааму, и в чем клялся Исааку.

17 І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,

17 Он поставил то Иакову в закон, и Израилю в завет вечный,

18 говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“

18 Говоря: тебе дам землю Ханаанскую в наследственный вам удел.

19 Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,

19 Тогда было вас не много, вы были малочисленны и странники.

20 і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.

20 Они переходили от народа к народу; из царства к иному племени.

21 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

21 Никому не позволил обижать их, и обличал за них царей.

22 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“

22 `Не прикасайтеся к помазанным Моим, и пророкам Моим не делайте зла`.

23 Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!

23 Пой Господу вся земля, благовествуйте со дня на день спасение Его.

24 Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.

24 Возвещайте в народах славу Его, во всех племенах чудеса Его.

25 Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!

25 Ибо велик Господь и достославен, страшен паче всех богов.

26 Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!

26 Ибо все боги народов ничто, а Господь небеса сотворил.

27 Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.

27 Слава и величие пред лицом Его, сила и радость на месте Его.

28 Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,

28 Воздайте Господу, племена народов, воздайте Господу славу и честь.

29 дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!

29 Воздайте Господу славу приличную имени Его, несите дар, идите пред лицом Его, поклонитесь Господу во благолепии святыни.

30 Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!

30 Трепещи пред Ним вся земля! Вселенная тверда, и не поколеблется.

31 Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“

31 Да возвеселятся небеса и да торжествует земля, и да скажут у народов: Господь царствует!

32 Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!

32 Да плещет море и что наполняет его, да скачет поле и все, что на нем.

33 Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.

33 Да ликуют тогда все дерева дубравы пред лицом Господа; ибо идет судить землю.

34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

34 Славьте Господа, ибо Он благ; ибо вечна милость его.

35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!

35 И скажите: спаси нас, Боже спасения нашего, и собери нас и избавь нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою.

36 Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“ А наро́д увесь сказав: „Амінь“ і „Хвала́ Господе́ві!“

36 Благословен Господь, Бог Израилев от века и до века! И да скажет весь народ: аминь, и хвала Господу!

37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,

37 И оставил он там, пред ковчегом завета Господа, Асафа и братьев его, чтоб они постоянно, изо дня в день служили пред ковчегом,

38 і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;

38 И Овед-Едома и братьев его шестьдесят восемь человек, Овед-Едома сына Идифумова и Хосу в привратники,

39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,

39 И Цадока священника, и братьев его священников, пред жилищем Господа, которое было на высоте, в Гаваоне,

40 щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.

40 Чтоб они возносили всесожжения Господу на жертвеннике всесожжений постоянно, утром и вечером, как написано в законе Господа, который Он заповедал Израилю;

41 А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“

41 И с ними Емана и Идифума, и прочих избранных, кои поименованы, чтобы славить Господа, ибо вечна милость Его;

42 А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.

42 И с ними Емана и Идифума, чтоб они гремели трубами и на кимвалах, и на струнных орудиях Божиих, сыновей же Идифума при вратах.

43 І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.

43 И пошел весь народ, каждый в свой дом, а Давид пошел обратно благословить дом свой.

1.0x